Зниження слуху

Зниження слуху (глухота або гіпоакузія) — це часткова або повна втрата здатності чути звуки. Цей стан може бути тимчасовим або постійним і може виникати в результаті різних причин, що впливають на будь-яку частину слухової системи: вухо, слуховий нерв або мозок.

Зниження слуху може бути різного ступеня — від легкого зниження здатності чути до повної втрати слуху.

Типи зниження слуху:

1. Кондуктивна глухота:
• Виникає через проблеми у зовнішньому або середньому вусі, які заважають звукам досягти внутрішнього вуха.
• Причини:
• Сірчані пробки.
• Отити (запалення вуха).
• Перфорація барабанної перетинки.
• Остеосклероз (патологічне потовщення кісток середнього вуха).
• Травми вуха або сторонні тіла.
2. Сенсоневральна глухота:
• Виникає через пошкодження волоскових клітин внутрішнього вуха або слухового нерва.
• Причини:
• Шумова травма (довготривале перебування в умовах високого рівня шуму).
• Вікове зниження слуху (пресбіакузис).
• Інфекційні хвороби (наприклад, менінгіт, кір).
• Прийом ототоксичних препаратів (антибіотики, хіміотерапевтичні препарати).
• Травми голови або вуха.
3. Змішана глухота:
• Поєднання кондуктивного та сенсоневрального зниження слуху, коли пошкоджені як середнє, так і внутрішнє вухо.
4. Центральна глухота:
• Виникає через проблеми в головному мозку, які заважають нормальному сприйняттю звуків. Це порушення рідше зустрічається і зазвичай пов’язане з інсультами, пухлинами чи пошкодженнями мозку.

Причини зниження слуху:

1. Інфекції:
• Отити (запалення середнього та зовнішнього вуха).
• Менінгіт — інфекція, що може вражати слуховий нерв.
• Коронавірусні або вірусні інфекції можуть призвести до тимчасового або постійного зниження слуху.
2. Шумова травма:
• Тривале перебування в умовах високого рівня шуму (наприклад, на виробництві або при використанні навушників з великою гучністю) може призвести до пошкодження волоскових клітин внутрішнього вуха.
3. Вік (пресбіакузис):
• Вікове зниження слуху, яке зазвичай починається після 60 років, пов’язано з природними віковими змінами у внутрішньому вусі та слуховому нерві.
4. Травми та пошкодження:
• Фізичні травми голови, вуха або слухового нерва можуть спричинити зниження слуху.
• Проникнення сторонніх тіл у слуховий прохід.
5. Генетичні фактори:
• Вроджені порушення слуху, які можуть передаватися у спадок. Це можуть бути як повні, так і часткові втрати слуху.
6. Медикаменти:
• Деякі лікарські препарати (ототоксичні препарати) можуть спричиняти тимчасове або постійне зниження слуху. Це антибіотики (наприклад, амікацин, гентаміцин), хіміотерапевтичні препарати, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).
7. Проблеми з кровообігом:
• Порушення кровообігу, такі як атеросклероз, артеріальна гіпертензія, можуть призвести до зниження слуху через недостатнє постачання крові до внутрішнього вуха.
8. Токсини та хімічні речовини:
• Вживання токсичних речовин (наприклад, алкоголю, наркотичних засобів) може негативно вплинути на слух.
9. Порушення функцій внутрішнього вуха (наприклад, хвороба Меньєра):
• Це захворювання, яке характеризується епізодичними нападами втрати слуху, запамороченням та шумом у вухах.

Симптоми зниження слуху:

1. Зниження чутності:
• Людина може не чути тихі звуки або мати труднощі з розумінням мови, особливо на фоні шуму.
2. Запаморочення або втрата рівноваги:
• Втрата слуху, особливо сенсоневрального типу, може супроводжуватися порушенням рівноваги або запамороченням.
3. Шум у вухах (тінитус):
• Постійний або періодичний шум у вухах, який часто супроводжує зниження слуху, може бути відчутним як дзвін, шипіння або свист.
4. Знижена здатність чути на відстані:
• Відсутність чутності на певних відстанях або через перешкоди, такі як стіни або шум.
5. Зниження здатності чути в шумному середовищі:
• Людина може мати труднощі з розумінням мови в шумному оточенні, навіть якщо це не надто сильний шум.

Коли звертатися до лікаря?

Звертатися до лікаря слід, якщо:

• Помічається раптове або поступове зниження слуху.
• Зниження слуху супроводжується болем у вусі, запамороченням або іншими порушеннями.
• З'являється шум у вухах (тінитус), який не проходить.
• Проблеми зі слухом тривають більше кількох днів або місяців.
• Ви помітили, що не чуєте на певні звуки, наприклад, телефонний дзвінок, або не розумієте розмови в людних місцях.

Діагностика:

1. Огляд отоларингологом (ЛОР-лікарем):
• Лікар може оглянути вуха за допомогою отоскопа, щоб виявити явні порушення, наприклад, сірчані пробки, запалення чи травми.
2. Аудіометрія:
• Це основний тест для визначення ступеня зниження слуху. За допомогою спеціального обладнання вимірюється здатність людини чути різні звуки на різних частотах.
3. Тимпанометрія:
• Тест для оцінки стану барабанної перетинки та рухливості середнього вуха.
4. КТ або МРТ голови та вух:
• У разі підозри на наявність пухлин, травм або серйозних порушень структури слухової системи.
5. Тести на слуховий нерв:
• Використовуються для оцінки функції слухового нерва, якщо є підозра на сенсоневральне зниження слуху.

Лікування:

Лікування зниження слуху залежить від його причини:

1. Ліки:
• Якщо зниження слуху викликане інфекцією (наприклад, отит), можуть бути призначені антибіотики.
• Якщо слух знижений через запалення або алергію, можуть бути призначені антигістамінні препарати або кортикостероїди.
2. Хірургічне лікування:
• У разі проблем із середнім вухом, таких як перфорація барабанної перетинки, може бути потрібна хірургічна операція.
• Операція може бути потрібна також при певних захворюваннях, таких як остеосклероз або пухлини, що впливають на слух.
3. Слухові апарати:
• Якщо зниження слуху є тривалим або постійним, можуть бути рекомендовані слухові апарати для покращення здатності чути.
4. Кохлеарні імпланти:
• Для людей з глибоким сенсоневральним зниженням слуху, коли слухові апарати не допомагають, може бути застосований кохлеарний імплант.
5. Терапевтичні методи:
• При шумі у вухах можуть бути використані методи зниження стресу, когнітивно-поведінкова терапія, терапія звуком, фізіотерапія або застосування медикаментів для полегшення симптомів.

Профілактика зниження слуху:

1. Захист від шуму:
• Використовуйте беруші або спеціальні навушники в умовах високого рівня шуму (наприклад, при роботі на шумних підприємствах, прослуховуванні музики через навушники).
2. Регулярне перевіряння слуху:
• Регулярні обстеження слуху, особливо для людей старшого віку або тих, хто працює в шумних умовах.
3. Лікування інфекцій вух на ранніх стадіях:
• Вчасне лікування запалень середнього та зовнішнього вуха для запобігання пошкодженню слухової системи.
4. Здоровий спосіб життя:
• Контроль за рівнем артеріального тиску та холестерину, а також

уникання шкідливих звичок, таких як куріння і вживання алкоголю, що можуть впливати на здоров'я слуху.