Внутрішні кровотечі

Внутрішні кровотечі — це процес, при якому кров витікає з кровоносних судин в порожнини організму, тканини або органи. Вони можуть бути результатом травм або патологічних процесів, що виникають без видимого зовнішнього ушкодження.

Причини виникнення:

1. Травми — механічні ушкодження (удари, переломи, розриви органів) можуть спричиняти кровотечі внутрішніх органів.
2. Хвороби кровоносних судин — аневризми, варикозне розширення вен, артеріальні пошкодження можуть спричиняти руйнування судин.
3. Хвороби серця та судин — інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія можуть спричиняти розриви судин.
4. Патології органів — захворювання печінки, нирок, селезінки можуть призводити до крововиливів.
5. Коагулопатії — порушення згортання крові через недостатність тромбоцитів або факторів згортання.
6. Гормональні розлади — порушення гормонального балансу можуть збільшувати ризик кровотеч, зокрема під час вагітності.
7. Пухлини — новоутворення, особливо ракові, можуть пошкоджувати судини.
8. Медикаментозні препарати — антикоагулянти, аспірин та інші ліки можуть призводити до підвищеного ризику кровотеч.

Симптоми:

1. Загальна слабкість — через втрату крові організм відчуває зниження енергії.
2. Запаморочення та непритомність — коли втрачається значний об'єм крові.
3. Блідість шкіри та слизових оболонок — внаслідок зниження кількості циркулюючої крові.
4. Біль у ділянці кровотечі — біль може бути різної інтенсивності залежно від місця і обсягу крововиливу.
5. Набряк або синці — кров може накопичуватися в тканинах, утворюючи гематоми.
6. Кров у сечі, калу або блювоті — залежно від локалізації кровотечі.
7. Дихальні розлади — при крововиливі в легені або плевру.

Коли звертатися до лікаря:

1. Якщо є підозра на внутрішню кровотечу — наприклад, після травми, раптового болю в животі, грудях або голові.
2. Якщо втрата свідомості або запаморочення — це ознака значної втрати крові.
3. Якщо є симптоми шоку — прискорене серцебиття, низький артеріальний тиск, холодний піт, знижена температура тіла.
4. Якщо спостерігаються зміни в сечі або калу — наявність крові в калі, сечі або блювоті.

Діагностика:

1. Фізикальний огляд — лікар проводить огляд, оцінює симптоми, виявляє можливі місця кровотечі.
2. Аналізи крові — для визначення рівня гемоглобіну, тромбоцитів та інших показників.
3. Ультразвукове дослідження — для виявлення крововиливів у черевній порожнині, органах або тканинах.
4. Комп'ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ) — для точного визначення місця та обсягу кровотечі.
5. Ендоскопія — для виявлення кровотеч у шлунково-кишковому тракті або інших порожнинах.

Лікування:

1. Зупинка кровотечі — використання різних методів (операція, перев'язка судин, застосування гемостатичних засобів).
2. Переливання крові або її компонентів — для компенсації втрати крові.
3. Медикаментозне лікування — застосування препаратів для стимуляції згортання крові або зупинки кровотечі (наприклад, трансексамова кислота).
4. Хірургічне втручання — у разі серйозних ушкоджень або коли інші методи не дають результату.
5. Лікування основної хвороби — наприклад, контроль за артеріальним тиском або лікування хвороб печінки.

Профілактика:

1. Регулярні медичні огляди — для виявлення хвороб, які можуть призвести до кровотеч (артеріальна гіпертензія, порушення згортання крові).
2. Правильне харчування — збалансована дієта для підтримки здоров'я кровоносних судин та загальної міцності організму.
3. Вчасне лікування травм — щоб уникнути серйозних ушкоджень.
4. Уникання надмірного вживання антикоагулянтів — або контроль їх використання.
5. Регулярні фізичні вправи — для зміцнення судинної системи та покращення кровообігу.
6. Контроль за вагітністю та гормональними змінами — щоб запобігти розвитку патологій, які можуть спричинити кровотечі.

Точний підхід до лікування та діагностики внутрішніх кровотеч залежить від локалізації і причини, тому своєчасне звернення до лікаря є критично важливим для збереження здоров'я.