вул. Гетьмана Мазепи, 25, Хмельницький

вул. Гетьмана Мазепи, 25, Хмельницький

Туберкульоз легень: визначення, причини виникнення, симптоми, діагностика, лікування та профілактика

24 січня 2025

Туберкульоз легень — це інфекційне захворювання, викликане бактерією Mycobacterium tuberculosis, яка найчастіше вражає легені, але також може торкатися й інші органи. Туберкульоз є однією з найпоширеніших інфекцій у світі і залишається однією з головних причин смерті від інфекційних хвороб, особливо в країнах з низьким і середнім рівнем доходів.

Причини виникнення туберкульозу легень

  1. Збудник захворювання:
    • Mycobacterium tuberculosis — мікобактерії туберкульозу є основними збудниками цієї хвороби. Вони мають властивість тривалий час зберігатися в організмі людини, навіть якщо хворий не проявляє явних симптомів.
  2. Шляхи передачі:
    • Повітряно-крапельний шлях — головний спосіб передачі туберкульозу. Мікобактерії потрапляють в повітря під час кашлю, чхання або розмови хворого, і здорові люди можуть вдихати ці бактерії.
    • Контактний шлях — зараження через довготривалий контакт з хворими або використання їхніх особистих речей, таких як посуд чи рушники, менш поширене, але можливо.
    • Молочний шлях — рідко може статися через споживання молока від заражених тварин.
  3. Фактори ризику:
    • Ослаблений імунітет (наприклад, у хворих на ВІЛ/СНІД, діабет, хронічні захворювання).
    • Тривале перебування в місцях з високим рівнем поширення інфекції (наприклад, тюрми, лікарні).
    • Куріння, алкоголізм, наркоманія.
    • Недоїдання та погані умови життя.
    • Хронічні захворювання легень (астма, бронхіт).

Симптоми туберкульозу легень

Симптоми можуть варіюватися в залежності від стадії хвороби та її тяжкості. Зазвичай туберкульоз розвивається поступово.

  1. Типові симптоми:
  • Тривалий кашель, який не проходить більше 3 тижнів, зазвичай з виділенням мокротиння. У важких випадках — з кров'ю або гнійними домішками.
  • Підвищена температура тіла (особливо ввечері або вночі).
  • Нічна пітливість.
  • Загальна слабкість, втома.
  • Втрату апетиту та необґрунтовану втрату ваги (або кашель з кров'ю).
  • Біль у грудях, який може бути постійним або виникати під час кашлю.
  • Задишка — з часом, при ускладненнях захворювання.
  1. Симптоми на пізніх стадіях:
  • Сильний кашель з кров'ю.
  • Постійний біль у грудях, що посилюється при диханні.
  • Загальна втомлюваність і слабкість.
  • Втрата ваги та анорексія (відсутність апетиту).

Коли звертатися до лікаря?

Звертатися до лікаря потрібно, якщо:

  • Ви маєте кашель, що не проходить більше трьох тижнів, особливо з виділенням крові.
  • Спостерігається постійна температура, пітливість або різка втрата ваги.
  • Ви відчуваєте біль у грудях або проблеми з диханням.
  • Ваша імунна система ослаблена (наприклад, через ВІЛ/СНІД або інші хронічні захворювання).

Діагностика туберкульозу легень

  1. Фізичний огляд:
    • Лікар оцінює загальний стан пацієнта, слухає легені, може помітити характерні хрипи або приглушення звуків при аускультації.
  2. Туберкуліновий тест (Манту):
    • Це шкірний тест, який допомагає визначити наявність інфекції в організмі. Тест не є абсолютно точним для діагностики туберкульозу, але він може вказувати на можливе зараження.
  3. Рентгенографія грудної клітки:
    • Основний метод для виявлення змін у легенях, характерних для туберкульозу (наприклад, інфільтрати, порожнини в легенях).
  4. Мікробіологічні дослідження:
    • Аналіз мокротиння (мікроскопія та культуральний посів на мікобактерії туберкульозу). Це найбільш надійний метод діагностики.
    • Бактеріологічне дослідження також допомагає виявити чутливість до ліків, що важливо для вибору правильного лікування.
  5. Комп'ютерна томографія (КТ):
    • У випадку сумнівів у діагнозі або для більш детального дослідження можна призначити КТ грудної клітки.
  6. ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція):
    • Для визначення ДНК мікобактерій у мокротинні або інших зразках.

Лікування туберкульозу легень

Лікування туберкульозу є тривалим і вимагає комплексного підходу:

  1. Протитуберкульозні препарати:
    • Основним методом лікування є комбінація антибіотиків, яка включає кілька препаратів для боротьби з бактеріями, таких як:
      • Рифампіцин
      • Ізоніазид
      • Етамбутол
      • Піразинамід
      • Стрептоміцин
    • Лікування проводиться за схемою, де препарати приймаються протягом 6-9 місяців, і важливо повністю дотримуватися режиму лікування, щоб уникнути розвитку стійкості до ліків.
  2. Важкі форми туберкульозу:
    • У разі стійкого або мультирезистентного туберкульозу (коли бактерії не реагують на стандартні препарати), застосовуються альтернативні, менш ефективні препарати, які можуть мати серйозні побічні ефекти.
    • У випадку важких ускладнень може знадобитися хірургічне втручання (видалення уражених ділянок легень).
  3. Подальша реабілітація:
    • Після лікування пацієнту може бути призначена фізіотерапія, дихальна реабілітація та дієта для підтримки сили організму та відновлення після захворювання.

Профілактика туберкульозу легень

  1. Вакцинація:
    • Вакцинація БЦЖ (Бацилою Кальметта-Герена) є основним методом профілактики туберкульозу у дітей і деяких групах ризику. Вона дозволяє знизити ймовірність тяжких форм туберкульозу.
  2. Контроль за контактами з інфікованими:
    • Якщо виявлено хворого на туберкульоз, усі, хто з ним контактував, повинні пройти обстеження для раннього виявлення захворювання.
  3. Зміцнення імунітету:
    • Правильне харчування, фізичні вправи, уникання стресів і вживання алкоголю допомагають зміцнити імунну систему і знизити ризик захворювання.
  4. Здоровий спосіб життя:
    • Відмова від куріння та алкоголю знижує ймовірність захворювання на туберкульоз і сприяє кращому одужанню від хвороби.
  5. Виявлення та лікування виявлених випадків:
    • Регулярне медичне обстеження, особливо для осіб з груп ризику (люди з ослабленим імунітетом, працівники медичних установ), допомагає знизити рівень поширення хвороби.

Туберкульоз легень є серйозним, але при своєчасному виявленні і лікуванні захворювання можна повністю вилікувати. Важливо дотримуватися профілактичних заходів і своєчасно звертатися до лікаря для раннього діагнозу та лікування.