вул. Гетьмана Мазепи, 25, Хмельницький

вул. Гетьмана Мазепи, 25, Хмельницький

Тинітус або шум у вухах

24 січня 2025

Тинітус (шум у вухах) — це відчуття звуків, які не мають зовнішнього джерела, тобто звуки, які чує лише сама людина. Це може бути дзвін, шум, гудіння, шипіння, свист або інші звуки, що виникають у вухах або в голові. Тинітус не є самостійним захворюванням, а є симптомом іншого основного захворювання або порушення.

Основні види тинітусу:

  1. Суб’єктивний тинітус — найпоширеніший тип, коли звуки чуються тільки пацієнтом, і вони не можуть бути виявлені зовнішніми методами.
  2. Об’єктивний тинітус — рідше зустрічається, при ньому звуки можна почути навіть лікарю під час обстеження, наприклад, через звуки, що виникають внаслідок кровотоку в судинах біля вуха (васкулярний тинітус).

Причини тинітусу:

Тинітус може виникати з різних причин, серед яких:

  1. Порушення слухового апарату:
    • Зниження слуху — наприклад, вікова втрата слуху (пресбіакузис), або шумова травма (перебування в умовах високого рівня шуму).
    • Отити (запалення вуха) — середній або зовнішній отит, які можуть викликати тимчасове або постійне відчуття шуму.
    • Сірчані пробки — накопичення сірки в слуховому проході, що може створювати відчуття шуму.
    • Травма вуха — пошкодження барабанної перетинки або слухових кісточок.
  2. Захворювання та порушення нервової системи:
    • Пошкодження слухового нерва або порушення його функцій, пов’язані з різними неврологічними захворюваннями.
    • Мігрень — шум у вухах може бути пов'язаний із нападом мігрені.
    • Вестибулярні порушення — проблеми з рівновагою та слухом можуть супроводжуватися шумом у вухах.
  3. Судинні захворювання:
    • Проблеми з кровообігом — наприклад, атеросклероз, артеріальна гіпертензія, анемія, що можуть призводити до появи шуму в вухах.
    • Венозні або артеріальні порушення — порушення кровотоку можуть призвести до пульсуючого тинітусу.
  4. Лікарські препарати:
    • Ототоксичні препарати — деякі ліки можуть викликати тинітус як побічний ефект, наприклад, аспірин, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), антибіотики (амікацин, гентаміцин), діуретики.
  5. Психологічні та стресові фактори:
    • Стрес, депресія, тривожність — емоційне напруження може значно посилити або сприяти виникненню тинітусу.
    • Психосоматичні розлади — іноді шум у вухах виникає як реакція на психічне напруження чи емоційні стреси.
  6. Інші причини:
    • Проблеми з щелепою (дісфункція скронево-нижньощелепного суглоба) — захворювання цього суглоба може викликати тинітус.
    • Діабет — високий рівень цукру в крові може негативно впливати на кровообіг і слух.
    • Травми голови — травми, які впливають на шию або голову, можуть стати причиною тинітусу.

Симптоми тинітусу:

Основним симптомом тинітусу є шум у вухах, який може бути різного характеру:

  • Дзвін або свист.
  • Шум, подібний до шуму моря.
  • Пульсуючий або ритмічний шум, що співпадає з серцебиттям.

Інші симптоми можуть включати:

  • Зниження слуху (може супроводжувати тинітус).
  • Відчуття закладеності або переповнення в вусі.
  • Втрата рівноваги (якщо тинітус супроводжується порушенням вестибулярного апарату).

Коли звертатися до лікаря?

Звернутися до лікаря слід, якщо:

  • Шум у вухах з'являється раптово або посилюється.
  • Тинітус супроводжується болем у вусі.
  • З’являються інші симптоми, такі як запаморочення, зниження слуху чи головний біль.
  • Шум у вухах триває більше кількох днів або місяців.

Діагностика:

  1. Огляд у лікаря-отоларинголога:
    • Лікар перевіряє вуха за допомогою отоскопа для виявлення можливих фізичних причин тинітусу (запалення, сірчані пробки, травми).
  2. Аудіометрія:
    • Тестування слуху для визначення рівня слухової функції та можливих порушень.
  3. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) або комп’ютерна томографія (КТ):
    • Використовуються для виключення пухлин або інших структурних порушень, що можуть бути причиною тинітусу.
  4. Тести на серцево-судинні захворювання:
    • Вивчення кровообігу та тиск для виявлення судинних проблем, які можуть бути пов’язані з тинітусом.
  5. Тести на стрес та психосоматичні порушення:
    • Оцінка емоційного стану та рівня стресу, якщо лікар підозрює психогенні причини шуму.

Лікування тинітусу:

Лікування тинітусу залежить від його причини і може включати:

  1. Медикаментозне лікування:
    • Антибіотики або протизапальні препарати — якщо тинітус спричинений інфекцією.
    • Антидепресанти або анксіолітики — для зменшення стресу та тривожних симптомів, якщо тинітус має психогенний характер.
    • Судинні препарати — для покращення кровообігу в разі судинних порушень.
  2. Терапія звуком:
    • Звукова терапія — використання білих шумів або спеціальних пристроїв для зменшення відчуття шуму в вухах.
  3. Когнітивно-поведінкова терапія:
    • Допомагає людям справлятися з психоемоційними наслідками тинітусу, зокрема за допомогою психологічних методів зниження стресу.
  4. Фізіотерапія:
    • Масаж або вправи для покращення циркуляції крові у вухах і голові.
  5. Оперативне лікування:
    • У рідкісних випадках, коли тинітус має фізичну або структурну причину (наприклад, пухлина, проблеми з вестибулярним апаратом), може знадобитися хірургічне втручання.

Профілактика тинітусу:

  1. Захист слуху:
    • Використовувати беруші або захисні навушники при роботі в умовах сильного шуму.
  2. Уникати травм вух:
    • Не використовувати ватні палички для чищення вух і уникати попадання води в слуховий прохід.
  3. Контроль за рівнем стресу:
    • Практикувати методи релаксації та зниження стресу, наприклад, медитацію, йогу або глибоке дихання.
  4. Регулярне обстеження слуху:
    • Особливо для людей, які піддаються високому рівню шуму на роботі або в повсякденному житті.

Ускладнення тинітусу:

  • Погіршення якості життя: Постійний шум у вухах може призвести до стресу, депресії, безсоння та зниження концентрації.
  • Порушення слуху: Тинітус може супроводжуватися зниженням слуху, що потребує додаткового лікування або корекції.

Тинітус може бути складним для лікування, але правильно підібране лікування та управління симптомами можуть значно покращити якість життя пацієнтів.