Респіраторні алергози: визначення, причини виникнення, симптоми, діагностика, лікування та профілактика

Респіраторні алергози — це група алергічних захворювань, що вражають органи дихання, зокрема ніс, горло, бронхи та легені. Вони виникають у відповідь на контакт з алергенами (речовинами, що викликають алергічну реакцію). Ці захворювання мають хронічний характер і можуть призводити до серйозних порушень функції дихальної системи.

Причини виникнення респіраторних алергозів

Респіраторні алергози викликаються реакцією імунної системи на алергени — чужорідні речовини, які сприймаються організмом як загроза. Зазвичай ці алергени потрапляють в організм через дихальні шляхи. Основні причини розвитку респіраторних алергозів:

1. Пилок рослин:
• Пилок квіткових рослин є основним алергеном для людей, які страждають на сезонний алергічний риніт (сінну лихоманку). Пік проявів симптомів припадає на весняно-літній період.
2. Домашній пил:
• Домашній пил містить мікроскопічні частинки, зокрема крихти шкіри людей і тварин, а також пилові кліщі, які є важливими алергенами, що можуть викликати алергічні реакції.
3. Тварини:
• Потрапляння в повітря часток слини, шерсті або сечі домашніх тварин (кішок, собак) також може спричиняти алергію.
4. Цвіль і грибки:
• Спори цвілі і грибків, що ростуть у вологих місцях, таких як ванні кімнати, підвали, можуть бути сильними алергенами.
5. Тютюновий дим і забруднення повітря:
• Дим від куріння, а також забруднення повітря (викиди автотранспорту, промислові викиди) можуть сприяти розвитку алергічних захворювань дихальних шляхів.
6. Хімічні речовини:
• Продукти побутової хімії, косметика, фарби, парфуми, а також аерозолі можуть викликати алергічні реакції на слизових оболонках органів дихання.
7. Генетична схильність:
• Якщо у батьків є алергічні захворювання, ризик розвитку респіраторних алергозів у дітей значно зростає.

Симптоми респіраторних алергозів

Симптоми респіраторних алергозів можуть варіюватися в залежності від виду захворювання та тяжкості алергічної реакції. Основні симптоми включають:

1. Алергічний риніт (сінна лихоманка):
• Постійний або періодичний закладений ніс.
• Часте чхання, особливо вранці або в місцях скупчення пилку.
• Водянистий виділення з носа.
• Свербіж у носі, горлі, очах.
• Кон'юнктивіт: сльозоточивість, свербіж і почервоніння очей.
2. Алергічний бронхіт:
• Сухий кашель, що посилюється вночі або в певних умовах (наприклад, після контакту з алергенами).
• Задишка та відчуття важкості в грудях.
• Хрипи при диханні, особливо при вдиху або видиху.
3. Бронхіальна астма:
• Епізоди задухи, що можуть виникати після контакту з алергенами або при фізичному навантаженні.
• Хрипи і свистячі звуки під час дихання.
• Нічна задишка, що може порушити сон.
• Хронічний кашель, особливо вночі чи вранці.
4. Алергічний ларингіт:
• Осиплість голосу або його відсутність через набряк гортані.
• Першіння в горлі, сухий кашель.

Коли звертатися до лікаря?

Звертатися до лікаря слід при:

• Постійному або частому закладенні носа, чханні, виділеннях з носа, особливо якщо вони не проходять більше ніж 1-2 тижні.
• Наявності хрипів, задишки або кашлю, які не минають або з часом посилюються.
• Появі свистячих звуків при диханні.
• Осьових або нічних епізодах задухи.
• Якщо симптоми алергії значно знижують якість життя, порушують сон або діяльність.

Діагностика респіраторних алергозів

1. Анамнез та огляд лікаря:
• Лікар проводить бесіду, щоб визначити можливі алергени, що спричиняють симптоми, а також враховує історію захворювання (сімейну схильність, наявність подібних захворювань у родичів).
2. Тестування на алергени (шкірні проби):
• Для виявлення конкретних алергенів можуть бути проведені шкірні проби (скарифікаційні або прик-тести), які дозволяють виявити алергічні реакції на пилок, шерсть тварин, грибки тощо.
3. Лабораторні дослідження:
• Загальний аналіз крові, що може показати підвищений рівень еозинофілів (клітин, що виявляються при алергічних реакціях).
• Аналіз на рівень IgE — імуноглобуліну E, рівень якого зростає при алергічних реакціях.
4. Функціональні тести:
• Спірометрія для оцінки функції легенів, вимірювання обсягів легенів, визначення рівня бронхіальної обструкції.
• Проба з метахоліном для діагностики астми.
5. Імунологічні дослідження:
• Тести на специфічні IgE антитіла до певних алергенів, що дозволяють точно визначити джерело алергії.

Лікування респіраторних алергозів

1. Антигістамінні препарати:
• Використовуються для зменшення симптомів алергії, таких як свербіж, чхання, закладений ніс. Зазвичай застосовуються перорально (таблетки, сиропи) або у вигляді спреїв.
2. Кортикостероїди:
• Для зменшення запалення використовуються інгалятори або назальні спреї з кортикостероїдами при бронхіальній астмі чи алергічному риніті.
• У випадках важкої алергії можуть призначатися пероральні кортикостероїди.
3. Лейкотрієнові модифікатори:
• Препарати, які допомагають зменшити запалення і полегшити дихання при бронхіальній астмі.
4. Імунотерапія (алерген-специфічна терапія):
• Суть лікування полягає в систематичному введенні малих доз алергену для розвитку толерантності організму до цього алергену. Це допомагає зменшити або усунути симптоми алергії на тривалий час.
5. Бронходилататори:
• Препарати, що розширюють бронхи і полегшують дихання. Зазвичай використовуються при бронхіальній астмі.
6. Відхаркувальні препарати:
• Вони допомагають вивести мокротиння з бронхів при алергічному бронхіті.

Профілактика респіраторних алергозів

1. Уникання алергенів:
• Уникати контактів з алергенами, такими як пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин. Важливо проводити вологе прибирання вдома, використовувати очищувачі повітря.
2. Контроль за станом навколишнього середовища:
• За можливості уникати виходити на вулицю в період максимального цвітіння рослин (особливо в сезон алергічних реакцій).
3. Медикаментозна профілактика:
• Прийом антигістамінних препаратів або носових спреїв у період активних алергічних проявів.
4. Вакцинація проти грипу та пневмонії:
• Вакцинація може знизити ризик інфекційних захворювань, які можуть погіршити перебіг алергії.
5. Зміцнення імунної системи:
• Правильне харчування, фізична активність і здоровий спосіб життя можуть допомогти підтримати імунну систему і знизити ризик розвитку алергій.

Респіраторні алергози — це серйозні захворювання

, які можуть значно погіршити якість життя. Однак при своєчасному зверненні до лікаря та дотриманні рекомендацій можна контролювати симптоми і зменшити ризик ускладнень.