вул. Гетьмана Мазепи, 25, Хмельницький

вул. Гетьмана Мазепи, 25, Хмельницький

24 січня 2025

Отит — це запалення вуха, яке може вражати різні відділи органа слуху. Залежно від того, яка частина вуха уражена, отит поділяють на кілька типів. Отит є одним з найбільш поширених захворювань у дітей, але він також може виникати у дорослих.

Типи отиту:

  1. Зовнішній отит (отит зовнішнього вуха):
    • Вражає зовнішній слуховий прохід та може бути викликаний бактеріальними або грибковими інфекціями, травмами чи подразненнями (наприклад, через часте потрапляння води в вухо, використання слухових апаратів або ватних паличок).
  2. Середній отит (отит середнього вуха):
    • Вражає порожнину середнього вуха, де знаходяться слухові кісточки. Це найбільш поширений тип отиту, особливо у дітей. Може бути гострим або хронічним, часто виникає внаслідок простудних захворювань, грипу, риніту чи синуситу.
  3. Внутрішній отит (лабіринтит):
    • Вражає внутрішнє вухо, зазвичай виникає внаслідок поширення інфекції з середнього вуха. Це серйозний стан, який може вплинути на слух та рівновагу.

Причини виникнення отиту:

  1. Інфекції:
    • Бактерії (наприклад, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis).
    • Віруси (наприклад, респіраторні віруси, вірус грипу).
    • Гриби (особливо при довготривалому використанні антибіотиків чи стероїдів).
  2. Порушення вентиляції середнього вуха:
    • Проблеми з євстахієвою трубою (канал, який з'єднує середнє вухо з носоглоткою) можуть сприяти накопиченню рідини та розвитку інфекції.
  3. Травми та подразнення:
    • Використання ватних паличок, неакуратне чищення вух або сторонні тіла можуть викликати подразнення та інфекцію.
  4. Аллергії:
    • Алергічний риніт або синусит можуть призвести до запалення євстахієвої труби, що сприяє розвитку середнього отиту.
  5. Захворювання верхніх дихальних шляхів:
    • Гострі респіраторні інфекції, грип, синусит можуть призводити до розповсюдження інфекції на вуха.
  6. Порушення імунної системи:
    • Люди з ослабленим імунітетом (наприклад, при ВІЛ/СНІД, хронічних захворюваннях) мають більший ризик розвитку отиту.

Симптоми отиту:

Зовнішній отит:

  • Біль у вусі, який посилюється при натисканні на козелок (виступаюча частина вуха).
  • Почервоніння та набряк зовнішнього слухового проходу.
  • Виділення з вуха (може бути гнійним).
  • Зниження слуху через заблокування слухового проходу.

Середній отит:

  • Біль у вусі, який може бути гострим і пульсуючим.
  • Відчуття закладеності в вусі.
  • Лихоманка, головний біль.
  • Зниження слуху або повна втрата слуху в ураженому вусі.
  • Можливе виділення рідини з вуха (в разі прориву барабанної перетинки).

Внутрішній отит:

  • Сильний головний біль.
  • Запаморочення та порушення рівноваги.
  • Нудота, блювання.
  • Слухові галюцинації або повна втрата слуху.
  • Втрата координації рухів.

Коли звертатися до лікаря?

Необхідно звернутися до лікаря, якщо:

  • Спостерігається сильний біль у вусі або головний біль.
  • Є температура вище 38°C.
  • З’являється виділення з вуха.
  • Є зниження слуху або повна втрата слуху.
  • Тривала закладеність вуха чи інші симптоми не зникають.
  • Запаморочення або порушення координації.

Діагностика:

  1. Огляд вуха:
    • Лікар використовує отоскоп для огляду вушного каналу та барабанної перетинки. Це дозволяє виявити ознаки запалення, набряку чи перфорації барабанної перетинки.
  2. Аудіометрія:
    • Тест для оцінки слуху, якщо є підозра на порушення слуху через отит.
  3. Мікробіологічне дослідження:
    • За потреби лікар може взяти мазок з вуха для виявлення патогенного організму (бактерії, віруси, гриби).
  4. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) або комп’ютерна томографія (КТ):
    • У складних випадках для оцінки внутрішньої частини вуха або визначення поширення інфекції.

Лікування отиту:

  1. Медикаментозне лікування:
    • Антибіотики: Для лікування бактеріального отиту призначають антибіотики, такі як амоксицилін, цефалоспорини або макроліди.
    • Протизапальні препарати: Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), такі як ібупрофен або парацетамол, допомагають зняти біль і зменшити запалення.
    • Краплі для вуха: Якщо отит зовнішній, можуть бути призначені спеціальні краплі для вух, які містять антибіотики або кортикостероїди для зменшення запалення.
  2. Хірургічне лікування:
    • Міринготомія (розріз барабанної перетинки) — якщо є гнійне запалення, лікар може виконати цю процедуру для відведення гною.
    • Прокол барабанної перетинки — в разі важкого середнього отиту з гнійними виділеннями, щоб уникнути поширення інфекції.
  3. Фізіотерапія:
    • Теплові процедури, УВЧ, електрофорез можуть бути використані для зменшення запалення та болю.
  4. Лікування захворювань, що викликали отит:
    • Лікування основних захворювань, таких як синусит, алергії, респіраторні інфекції, для запобігання рецидивів отиту.

Профілактика:

  1. Правильний догляд за вухами:
    • Уникати використання ватних паличок для чищення вух, оскільки це може пошкодити шкіру слухового проходу або сприяти накопиченню бруду та вологи.
  2. Запобігання інфекціям верхніх дихальних шляхів:
    • Своєчасне лікування простудних захворювань та хвороб носоглотки, щоб уникнути поширення інфекції на вуха.
  3. Захист від води:
    • Під час купання можна використовувати спеціальні беруші, щоб уникнути попадання води в вухо, особливо при схильності до зовнішнього отиту.
  4. Імунізація:
    • Вакцинація від грипу та пневмококових інфекцій допомагає знизити ризик розвитку отитів.

Ускладнення:

  1. Поширення інфекції:
    • Без належного лікування отит може поширитися на інші частини організму, включаючи мозок (менінгіт), кістки черепа (остеомієліт).
  2. Погіршення слуху:
    • Хронічний отит може призвести до зниження слуху або навіть повної втрати слуху.
  3. Хронічний отит:
    • Якщо гострий отит не лікується належним чином, він може стати хронічним і потребувати тривалого лікування.

Загалом, своєчасне лікування отиту та звернення до лікаря допомагає уникнути серйозних ускладнень і сприяє швидкому одужанню.