Нефротоксичність ліків

Нефротоксичність ліків — це шкідливий вплив лікарських засобів на нирки, який може призвести до порушення їх функції або навіть до розвитку гострої чи хронічної ниркової недостатності. Ліки можуть бути токсичними для нирок через прямий вплив на ниркові клітини або через інші механізми, що порушують нормальну функцію нирок.

Причини виникнення

Нефротоксичність може бути спричинена як окремими лікарськими засобами, так і їх комбінацією. Основні причини та механізми включають:

1. Прямий токсичний ефект на ниркові клітини:
• Деякі лікарські засоби можуть безпосередньо пошкоджувати клітини нирок, спричиняючи їх запалення, некроз (загибель клітин) або інші порушення. Це може відбуватися через утворення токсичних метаболітів або взаємодію з мембранами клітин.
2. Порушення кровопостачання нирок:
• Деякі ліки можуть спричиняти зміну кровотоку в нирках, знижуючи їх здатність фільтрувати кров. Це може призвести до ішемії — недостатньої подачі кисню та поживних речовин до тканин органу.
3. Імунні механізми:
• У деяких випадках ліки можуть викликати алергічні реакції або імунні реакції, що призводять до пошкодження ниркових тканин (наприклад, інтерстиціальний нефрит або гломерулонефрит).
4. Вплив на функцію сечових шляхів:
• Деякі лікарські засоби можуть впливати на утворення сечі або її виведення, сприяючи розвитку застою або інфекцій у сечових шляхах, що може вплинути на ниркову функцію.

Ліки, що можуть викликати нефротоксичність

1. Антибіотики:
• Амфотерицин B — протигрибковий препарат, що може спричиняти гостру ниркову недостатність.
• Аміноглікозиди (наприклад, гентаміцин, мікофенолат) — можуть викликати пошкодження нирок, особливо при тривалому використанні.
• Цефалоспорини та інші антибактеріальні засоби також можуть мати нефротоксичні ефекти.
2. Протизапальні препарати:
• Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП), такі як ібупрофен, диклофенак, можуть порушувати кровообіг в нирках і викликати їх пошкодження, особливо при тривалому застосуванні або у пацієнтів з існуючими проблемами з нирками.
3. Протиракові препарати:
• Цисплатин — препарат хіміотерапії, що може викликати значні пошкодження нирок.
4. Протигрибкові препарати:
• Кетоконазол і флуконазол можуть бути токсичними для нирок.
5. Діуретики:
• Діуретики (особливо фуросемід) можуть призвести до дегідратації та порушення електролітного балансу, що може впливати на функцію нирок.
6. Імуносупресори:
• Препарати, які застосовуються після трансплантацій (наприклад, циклоспорин), можуть порушувати функцію нирок.
7. Препарати для лікування ВІЛ:
• Деякі ліки для лікування ВІЛ, зокрема тенофовір і Інгибітори протеази, можуть викликати нефротоксичність.

Симптоми нефротоксичності

Симптоми нефротоксичності можуть варіюватися залежно від ступеня пошкодження нирок. На ранніх стадіях вони можуть бути маловиразними або зовсім відсутніми, але з часом з’являються наступні ознаки:

1. Зміни в сечі:
• Гематурія (кров у сечі), протеїнурія (білок у сечі), мутна сеча.
• Зниження кількості сечі (олігурія) або повна відсутність сечі (анурія).
2. Підвищення рівня креатиніну та сечовини:
• Збільшення цих показників у крові свідчить про зниження функції нирок.
3. Високий артеріальний тиск:
• Порушення роботи нирок може призвести до підвищення кров'яного тиску.
4. Набряки:
• Затримка рідини в організмі може спричиняти набряки, особливо на ногах та в області очей.
5. Слабкість, нудота, блювання:
• Ускладнення з боку нирок можуть викликати загальну слабкість, нудоту та навіть блювання через накопичення токсинів в організмі.
6. Шкірні висипи та інші алергічні реакції:
• У разі імунної відповіді на препарат можуть з'являтися шкірні висипи, свербіж або навіть анафілактичні реакції.

Коли звертатися до лікаря

Звертатися до лікаря слід негайно, якщо:

• Ви приймаєте ліки, які можуть викликати нефротоксичність (особливо тривалий час).
• Спостерігається зміна сечі (кров, мутність, зниження кількості сечі).
• Є симптоми, пов'язані з нирками (набряки, болі в спині, високий артеріальний тиск).
• Відчувається загальна слабкість, нудота або блювання після прийому лікарських засобів.

Діагностика

1. Аналізи сечі:
• Для виявлення гематурії та протеїнурії, що можуть вказувати на пошкодження нирок.
2. Аналізи крові:
• Визначення рівня креатиніну, сечовини, електролітів і інших показників, що свідчать про функцію нирок.
3. Біопсія нирок:
• У складних випадках для підтвердження діагнозу та визначення типу пошкодження нирок.
4. Ультразвукове дослідження:
• Для оцінки розміру нирок і виявлення можливих змін у їх структурі.
5. Моніторинг рівня лікарських препаратів у крові:
• Особливо для ліків, що мають вузький терапевтичний діапазон, таких як антибіотики, імуносупресори тощо.

Лікування

1. Відміна або зміна лікарського засобу:
• Перше, що робиться при підозрі на нефротоксичність, — це припинення прийому або заміна препарату, що спричиняє пошкодження.
2. Корекція рівня електролітів та рідини:
• Лікування включає корекцію рівня електролітів (калію, натрію, кальцію) і водно-електролітного балансу, зокрема для зниження набряків та нормалізації функції серця.
3. Гемодіаліз:
• У випадку розвитку гострої ниркової недостатності може знадобитися діаліз для видалення токсичних речовин із організму.
4. Підтримка ниркової функції:
• Застосування препаратів, які можуть поліпшити кровообіг у нирках, нормалізувати артеріальний тиск та зменшити запалення.

Профілактика

1. Обережне застосування ліків:
• Зменшення дози ліків, що можуть бути нефротоксичними, а також ретельний моніторинг їх застосування.
2. Регулярний моніторинг функції нирок:
• Пацієнти, які приймають потенційно нефротоксичні препарати, повинні регулярно проходити тести на функцію нирок (аналізи сечі та крові).
3. Адекватний прийом рідини:
• Важливо пити достатньо води, щоб уникнути дегідратації, особливо під час прийому діуретиків або інших ліків, які можуть знижувати рівень рідини в організмі.
4. Використання альтернативних препаратів:
• Якщо можливо, слід використовувати препарати з меншим ризиком нефротоксичності або застосовувати їх лише в необхідних випадках.