Мієломна хвороба, або множинна мієлома, — це онкогематологічне захворювання, яке характеризується неконтрольованим розмноженням плазматичних клітин (типу білих кров'яних клітин) у кістковому мозку. Ці аномальні плазматичні клітини продукують патологічний білок (мієломний білок або парапротеїн), який порушує нормальну роботу організму. Множинна мієлома впливає на кістки, нирки, кровотворення та імунітет.
Причини виникнення
Точна причина розвитку множинної мієломи невідома, але вважається, що вона виникає через комбінацію генетичних і зовнішніх факторів:
- Генетичні фактори:
- Мутації в генах, які регулюють розмноження плазматичних клітин.
- Вікові зміни:
- Захворювання частіше виникає у людей віком старше 60 років.
- Хімічний і радіаційний вплив:
- Контакт із пестицидами, бензолом, іонізуючим випромінюванням.
- Хронічна стимуляція імунної системи:
- Тривалі інфекції, аутоімунні захворювання.
- Інші фактори:
- Чоловіча стать (ризик вище у чоловіків).
- Сімейна історія мієломної хвороби чи інших онкогематологічних захворювань.
Симптоми мієломної хвороби
- Ураження кісткової системи:
- Біль у кістках:
- Найчастіше в хребті, ребрах, тазі.
- Крихкість кісток:
- Легкі переломи (патологічні переломи).
- Деформація кісток:
- Через утворення "мієломних осередків".
- Анемія:
- Слабкість, швидка втомлюваність.
- Задишка при фізичному навантаженні.
- Блідість шкіри.
- Ураження нирок:
- Порушення функції нирок через накопичення мієломного білка.
- Симптоми ниркової недостатності (набряки, підвищення артеріального тиску).
- Порушення згортання крові:
- Носові кровотечі, кровоточивість ясен.
- Утворення синців без видимих причин.
- Інфекції:
- Часті бактеріальні чи вірусні інфекції через ослаблений імунітет.
- Інші симптоми:
- Гіперкальціємія (підвищення рівня кальцію в крові):
- Слабкість, нудота, блювання, запор.
- Порушення свідомості, серцеві аритмії.
Коли звертатися до лікаря?
- Тривалий біль у кістках, особливо без очевидної причини.
- Часті інфекції, що важко піддаються лікуванню.
- Постійна слабкість, анемія.
- Симптоми ниркової недостатності (зменшення кількості сечі, набряки).
- Незрозумілі втрати ваги чи підвищення температури.
Діагностика мієломної хвороби
- Лабораторні дослідження:
- Загальний аналіз крові:
- Анемія, зниження рівня лейкоцитів і тромбоцитів.
- Біохімічний аналіз крові:
- Підвищення рівня кальцію, креатиніну, сечовини.
- Електрофорез білків крові та сечі:
- Виявлення мієломного білка (M-компоненту).
- Аналіз сечі за Джонсом:
- Виявлення білка Бенс-Джонса.
- Інструментальні дослідження:
- Рентгенографія кісток:
- Виявлення остеолізу (руйнування кісткової тканини).
- МРТ, КТ, ПЕТ-КТ:
- Для деталізації ураження кісток та органів.
- Аспірація та біопсія кісткового мозку:
- Підтвердження діагнозу шляхом виявлення атипових плазматичних клітин.
- Цитогенетичні дослідження:
- Визначення генетичних мутацій для прогнозу та вибору лікування.
Лікування мієломної хвороби
Лікування спрямоване на контроль захворювання, полегшення симптомів і покращення якості життя.
- Медикаментозна терапія:
- Хіміотерапія:
- Препарати для знищення аномальних плазматичних клітин (бортезоміб, леналідомід, мелфалан).
- Кортикостероїди:
- Для зменшення запалення та пригнічення пухлинного росту (дексаметазон, преднізолон).
- Імунотерапія:
- Використання моноклональних антитіл (дарутумумаб).
- Таргетна терапія:
- Препарати, які блокують сигнальні шляхи пухлинних клітин (карфілзоміб).
- Трансплантація стовбурових клітин:
- Аутологічна трансплантація (власні стовбурові клітини).
- Проводиться у пацієнтів з доброю загальною функцією організму.
- Лікування ускладнень:
- Гіперкальціємія:
- Введення розчинів, бісфосфонатів (золедронова кислота).
- Порушення функції нирок:
- Гемодіаліз (у тяжких випадках).
- Анемія:
- Переливання еритроцитарної маси, призначення еритропоетину.
- Променева терапія:
- Використовується для лікування болю в кістках або локального ураження.
Профілактика мієломної хвороби
- Регулярні медичні обстеження:
- Особливо для людей із підвищеним ризиком.
- Збалансований спосіб життя:
- Правильне харчування, фізична активність.
- Захист від шкідливих факторів:
- Мінімізація контакту з токсичними речовинами та радіацією.
- Контроль супутніх захворювань:
- Лікування хронічних інфекцій та імунодефіцитів.
Ускладнення мієломної хвороби
- Патологічні переломи.
- Ниркова недостатність.
- Сильна анемія.
- Інфекції:
- Через ослаблення імунної системи.
- Гіперкальціємічний криз:
- Може викликати аритмії, порушення свідомості.
Прогноз
- Прогноз залежить від стадії захворювання, віку пацієнта та реакції на лікування.
- Сучасні методи лікування значно покращують якість життя і подовжують тривалість ремісії.
Мієломна хвороба — це серйозне, але кероване онкогематологічне захворювання. Своєчасна діагностика, індивідуально підібране лікування та регулярний моніторинг дозволяють покращити якість життя пацієнтів і зменшити ризик ускладнень. У разі підозри на мієлому важливо звернутися до лікаря-гематолога для детального обстеження та початку терапії.
