Лейкоз (лейкемія) — це група злоякісних захворювань кровотворної системи, що характеризуються неконтрольованим розмноженням аномальних лейкоцитів (білих кров'яних клітин) у кістковому мозку, крові та інших органах. Ці патологічні клітини витісняють здорові елементи крові, що призводить до анемії, інфекцій та кровотеч.
Лейкози поділяються на гострі та хронічні залежно від швидкості розвитку хвороби, а також за типом уражених клітин — лімфоїдні (лімфоцити) чи мієлоїдні (гранулоцити, моноцити).
Причини виникнення лейкозу
Точні причини лейкозу не завжди відомі, проте виділяють кілька факторів, які можуть сприяти його розвитку:
- Генетичні фактори:
- Мутації генів, відповідальних за кровотворення.
- Синдром Дауна, інші хромосомні аномалії.
- Іонізуюче випромінювання:
- Вплив радіації (наприклад, аварії на атомних станціях).
- Хімічні речовини:
- Бензол, хіміотерапевтичні препарати, інсектициди.
- Віруси:
- Деякі віруси (наприклад, вірус Епштейна-Барр, HTLV-1) можуть спричиняти лейкоз.
- Спадковість:
- Наявність лейкозу у членів родини.
- Слабкий імунітет:
- Пацієнти з імунодефіцитами мають підвищений ризик лейкозу.
Типи лейкозу
- Гострі лейкози:
- Розвиваються швидко, вражають незрілі (бластні) клітини.
- Гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ):
- Найчастіше зустрічається у дітей.
- Гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ):
- Частіше вражає дорослих.
- Хронічні лейкози:
- Розвиваються повільно, вражають зрілі клітини.
- Хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ):
- Поширений серед людей похилого віку.
- Хронічний мієлоїдний лейкоз (ХМЛ):
- Характеризується наявністю специфічної Філадельфійської хромосоми.
Симптоми лейкозу
- Загальні симптоми:
- Постійна слабкість, швидка втомлюваність.
- Підвищена температура тіла, нічна пітливість.
- Втрата ваги без видимої причини.
- Анемічний синдром:
- Блідість шкіри.
- Запаморочення, задишка.
- Схильність до інфекцій:
- Часті бактеріальні, вірусні чи грибкові інфекції через зниження імунітету.
- Порушення згортання крові:
- Кровотечі з ясен, носа.
- Поява синців і петехій на шкірі без травм.
- Збільшення лімфатичних вузлів:
- Збільшення лімфовузлів на шиї, в паху чи пахвових западинах.
- Біль у кістках і суглобах:
- Через скупчення аномальних клітин у кістковому мозку.
- Збільшення печінки, селезінки:
- Відчуття важкості у верхній частині живота.
Коли звертатися до лікаря?
- Слабкість, анемія, постійна втома.
- Наявність синців або кровотеч без видимих причин.
- Часті інфекції.
- Біль у кістках, суглобах, збільшення лімфовузлів.
- Результати аналізів крові, які свідчать про аномалії (зниження або підвищення рівня лейкоцитів).
Діагностика лейкозу
- Загальний аналіз крові:
- Зниження кількості еритроцитів, тромбоцитів.
- Аномальний рівень лейкоцитів (підвищення чи зниження).
- Наявність бластних клітин у крові.
- Біохімічний аналіз крові:
- Для оцінки функції печінки, нирок.
- Пункція кісткового мозку (стернальна пункція):
- Визначення типу лейкозу.
- Імунологічні тести:
- Виявлення маркерів пухлинних клітин.
- Цитогенетичні дослідження:
- Виявлення хромосомних аномалій (наприклад, Філадельфійської хромосоми).
- УЗД, КТ, МРТ:
- Оцінка стану печінки, селезінки, лімфовузлів.
- Біопсія лімфатичного вузла:
- За наявності збільшених лімфовузлів.
Лікування лейкозу
- Хіміотерапія
- Основний метод лікування. Використовуються препарати, що знищують аномальні клітини.
- Виконується курсами з інтервалами для відновлення організму.
- Таргетна терапія
- Ліки, що діють на специфічні молекули пухлинних клітин (наприклад, іматиніб при ХМЛ).
- Імунотерапія
- Препарати, що активують імунну систему для знищення пухлинних клітин (інтерферони, моноклональні антитіла).
- Променева терапія
- Використовується для зменшення пухлинних мас або підготовки до трансплантації.
- Трансплантація кісткового мозку
- Заміна ураженого кісткового мозку здоровим донорським.
- Проводиться після високодозової хіміотерапії.
- Паліативна терапія
- Полегшення симптомів і покращення якості життя на пізніх стадіях.
Прогноз і тривалість життя
- Гострі лейкози:
- Вимагають негайного лікування. У дітей з ГЛЛ успішність лікування може досягати 90%.
- Хронічні лейкози:
- Розвиваються повільніше, і з сучасними методами лікування пацієнти можуть жити десятиліттями.
Профілактика лейкозу
- Уникнення контакту з токсичними речовинами:
- Бензол, пестициди, хімічні канцерогени.
- Захист від іонізуючого випромінювання:
- Уникнення необґрунтованого опромінення.
- Підтримка імунітету:
- Здорове харчування, фізична активність, своєчасне лікування інфекцій.
- Сімейна консультація:
- Якщо в сім’ї були випадки лейкозу, слід регулярно проходити обстеження.
Лейкоз — це серйозне захворювання, яке потребує негайної уваги. Сучасна медицина пропонує ефективні методи лікування, які можуть забезпечити тривалу ремісію або повне одужання. Своєчасне звернення до лікаря, правильна діагностика та відповідна терапія значно підвищують шанси на успіх.
