Гломерулонефрит: детальний опис

Гломерулонефрит — це запальне захворювання нирок, що впливає на гломерули (маленькі фільтруючі одиниці в нирках). Гломерули відповідають за фільтрацію крові і видалення відходів через сечу. Коли вони пошкоджуються, їх здатність до фільтрації знижується, що може призвести до накопичення шкідливих речовин у крові і розвитку набряків.

Гломерулонефрит може бути гострим або хронічним, і його причини можуть бути інфекційними, аутоімунними або пов'язаними з іншими захворюваннями. Це серйозне захворювання, яке вимагає своєчасного лікування, щоб уникнути серйозних ускладнень, таких як ниркова недостатність.

Причини виникнення гломерулонефриту:

1. Інфекції:
• Одна з найпоширеніших причин гломерулонефриту — це інфекція, зокрема стрептококова інфекція (після ангін або скарлатини), яка може викликати так званий післяінфекційний гломерулонефрит.
• Також віруси (наприклад, гепатит, ВІЛ) і бактеріальні інфекції можуть викликати розвиток гломерулонефриту.
2. Аутоімунні захворювання:
• При аутоімунних захворюваннях імунна система організму помилково атакує власні тканини. Наприклад, системний червоний вовчак або геморагічний васкуліт можуть призводити до розвитку гломерулонефриту.
3. Хронічні інфекції:
• Хронічні інфекційні захворювання, такі як туберкульоз, можуть стати причиною запалення гломерулів.
4. Прийом деяких ліків:
• Деякі медикаменти, наприклад, антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) або цитостатики, можуть спричиняти розвиток гломерулонефриту як побічний ефект.
5. Системні захворювання:
• Деякі системні захворювання, такі як діабет або артеріальна гіпертензія, можуть сприяти розвитку гломерулонефриту.
6. Генетичні фактори:
• Спадкові захворювання, такі як синдром Альпорт, можуть підвищувати ризик розвитку гломерулонефриту.
7. Порушення імунного балансу:
• У разі порушення механізмів імунітету може виникнути надмірна реакція організму на інфекції або інші подразники, що веде до запалення нирок.

Симптоми гломерулонефриту:

1. Набряки:
• Одним із основних симптомів є набряки, зокрема на обличчі, навколо очей або на ногах. Це відбувається через порушення фільтраційної функції нирок і затримку рідини в організмі.
2. Зміни в сечі:
• Гематурія — наявність крові в сечі, що надає їй рожевий або червоний відтінок.
• Протеїнурія — підвищена кількість білка в сечі, що може проявлятися піною в сечі.
• Олігурія — зменшення кількості виділеної сечі, що може бути ознакою погіршення функції нирок.
3. Підвищення артеріального тиску:
• Внаслідок порушення функцій нирок може підвищуватися артеріальний тиск, що є серйозним ускладненням гломерулонефриту.
4. Біль в попереку:
• Легкий біль або дискомфорт у ділянці нирок можуть свідчити про запальний процес у нирках.
5. Загальні ознаки запалення:
• Висока температура, загальна слабкість, головний біль, втому та зниження апетиту можуть бути загальними ознаками запалення.
6. Нудота та блювота:
• При важких формах гломерулонефриту можливі симптоми інтоксикації організму, що супроводжуються нудотою та блювотою.

Коли звертатися до лікаря:

1. Зміни в сечі: Поява крові в сечі, пінної сечі або зменшення її кількості повинна бути привідом для звернення до лікаря.
2. Набряки: Якщо з’являються набряки на обличчі або ногах, особливо вранці, це сигнал, що може бути порушення в роботі нирок.
3. Підвищений тиск: Артеріальний тиск понад 140/90 мм рт. ст. потребує лікування.
4. Біль в попереку, лихоманка, загальна слабкість.
5. Нудота, блювота, втому.

Діагностика гломерулонефриту:

1. Аналіз сечі:
• Один з основних методів діагностики. Лабораторні аналізи сечі допомагають виявити такі ознаки, як наявність білка, крові, осаду або змін в інших компонентах сечі.
2. Аналіз крові:
• Загальний аналіз крові може показати підвищення рівня лейкоцитів, що є ознакою запалення. Також перевіряється рівень сечовини та креатиніну для оцінки функції нирок.
3. Біопсія нирки:
• Якщо діагноз неясний, лікар може порекомендувати біопсію нирки для більш точної діагностики та визначення типу гломерулонефриту.
4. Ультразвукове дослідження (УЗД) нирок:
• Допомагає оцінити розмір та стан нирок, наявність змін, таких як збільшення або структурні ушкодження.
5. Електрокардіографія (ЕКГ) та моніторинг артеріального тиску:
• Для виявлення ускладнень, пов'язаних з підвищеним тиском та порушенням електролітного балансу.
6. Імунологічні тести:
• Виявлення антитіл або специфічних маркерів, які можуть свідчити про аутоімунні причини гломерулонефриту.

Лікування гломерулонефриту:

1. Лікування основного захворювання:
• Важливо лікувати інфекції або аутоімунні захворювання, які стали причиною гломерулонефриту.
2. Корекція артеріального тиску:
• Важливе значення має контроль за артеріальним тиском, що може включати прийом антигіпертензивних препаратів.
3. Протизапальні препарати:
• Використання кортикостероїдів або імуносупресорів, якщо гломерулонефрит викликаний аутоімунним процесом.
4. Діуретики:
• Для зниження набряків можуть бути призначені діуретики, які допомагають виводити зайву рідину з організму.
5. Дієта:
• Дієта з обмеженням споживання солі та білка, а також контроль над рівнем рідини в організмі можуть бути частиною лікування.
6. Плазмоферез:
• У разі важких форм аутоімунного гломерулонефриту може бути призначена плазмоферез — процедура очищення крові від шкідливих антитіл.
7. Діаліз:
• У важких випадках гломерулонефриту, що призводить до ниркової недостатності, може бути потрібний гемодіаліз або перитонеальний діаліз.

Профілактика гломерулонефриту:

1. Лікування інфекцій: Оскільки однією з основних причин є післяінфекційний гломерулонефрит, важливо своєчасно лікувати інфекції, особливо стрептококові, що викликають ангіни.
2. Контроль за хронічними захворюваннями: Регулярне спостереження та корекція артеріальної гіпертензії та діабету для запобігання ускладнень з боку нирок.
3. Правильне харчування: Дотримання здорової дієти, обмеження споживання солі та білка, щоб знизити навантаження на нирки.
4. Підтримка імунітету: Оскільки аутоімунні захворювання є однією з причин гломерулонефриту, важливо контролювати загальний стан імунної системи.