Гіпокаліємія (низький рівень калію)

Гіпокаліємія — це стан, при якому рівень калію в крові знижується нижче нормальних значень. Зазвичай рівень калію в крові становить 3,5–5,0 ммоль/л. Калій — важливий електроліт, який забезпечує правильне функціонування серця, м’язів і нервової системи. Низький рівень калію може призвести до серйозних порушень, включаючи порушення серцевого ритму, слабкість м’язів, а також інші небезпечні стани.

Причини гіпокаліємії

1. Порушення виведення калію через нирки:
• Діуретики (особливо тіазидні та петльові діуретики) можуть викликати надмірне виведення калію через сечу.
• Гостра ниркова недостатність або хронічні захворювання нирок можуть порушити нормальне виведення калію.
• Порушення функції надниркових залоз (наприклад, синдром Конна, хвороба Аддісона) можуть призводити до підвищеного виведення калію через сечу.
2. Неправильне харчування або дефіцит калію:
• Недостатнє споживання калію з їжею, особливо при дієтах, що містять малу кількість фруктів і овочів (які є основними джерелами калію).
• Недоїдання або погане всмоктування в кишечнику (наприклад, при хворобах травного тракту, таких як целіакія або синдром подразненого кишечника).
3. Втрата калію через шлунково-кишковий тракт:
• Діарея або блювання можуть призвести до значної втрати калію.
• Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту (наприклад, гастроентерит) можуть призводити до постійної втрати калію.
4. Алкалоз (підвищення рівня pH в крові):
• У разі метаболічного або респіраторного алкалозу калій може виводитися з клітин і виводитись із організму.
5. Гормональні порушення:
• Гіперальдостеронізм — надлишок альдостерону, гормону, який регулює баланс натрію та калію в організмі, може призвести до значної втрати калію через нирки.
• Гіпокальціємія або гіпомагніємія можуть супроводжуватися зниженням рівня калію.
6. Медикаменти:
• Ліки, що стимулюють виведення калію (наприклад, діуретики, послаблюючі засоби або проносні), можуть призвести до зниження його рівня.
• Кортикостероїди можуть порушити баланс електролітів і сприяти зниженню калію.
7. Інші причини:
• Інтенсивна фізична активність (особливо при високих температурах або при сильно потінні) може призвести до значної втрати калію.
• Алкоголізм або погане харчування можуть спричинити зниження рівня калію.

Симптоми гіпокаліємії

1. Серцево-судинні симптоми:
• Порушення серцевого ритму (аритмії), особливо тахікардія (прискорене серцебиття) або брадикардія (уповільнений ритм).
• Електрокардіографічні зміни (підвищення Т-хвиль на ЕКГ або зміни в інтервалах).
2. Неврологічні симптоми:
• М’язова слабкість або судоми — може виникати у м’язах ніг, рук або спини.
• Параліч (у важких випадках) — при значному зниженні калію.
• Тремор — незначне тремтіння м’язів.
• Запаморочення або слабкість.
3. М’язові симптоми:
• М’язова слабкість може бути особливо виражена в кінцівках.
• Судоми та болі в м’язах — часто супроводжують гіпокаліємію.
4. Інші симптоми:
• Загальна втомленість, нудота, іноді блювання.
• Дратівливість, погіршення настрою.
• Задишка, порушення дихання при важкому ступені гіпокаліємії.

Коли звертатися до лікаря

Звертатися до лікаря слід негайно, якщо у вас виникли такі симптоми:

• Серцеві порушення (серцебиття, аритмії).
• Судоми, м’язова слабкість або параліч.
• Погіршення дихання.
• Запаморочення або сплутаність свідомості.
• Якщо ви приймаєте діуретики або інші медикаменти, що можуть спричинити гіпокаліємію.

Діагностика гіпокаліємії

1. Аналізи крові:
• Рівень калію в крові — основний тест для діагностики гіпокаліємії. Зниження рівня калію нижче 3,5 ммоль/л вказує на гіпокаліємію.
• Рівень магнію — дефіцит магнію може призвести до порушень у калієвому балансі.
• Алкалоз або ацидоз — аналіз на кислотно-лужний баланс допомагає визначити, чи є порушення в метаболізмі.
2. Електрокардіографія (ЕКГ):
• Для виявлення змін у серцевому ритмі, характерних для гіпокаліємії (зниження Т-хвиль, подовження інтервалу QT або інші зміни).
3. Інші аналізи:
• Тести на рівень альдостерону (для діагностики гормональних порушень, що можуть сприяти гіпокаліємії).
• Аналіз сечі для визначення рівня калію в сечі, що допоможе зрозуміти, чи є проблема з виведенням калію через нирки.

Лікування гіпокаліємії

1. Заміщення калію:
• Пероральні препарати калію (наприклад, калій хлорид), якщо гіпокаліємія не є сильною.
• Внутрішньовенне введення калію — у разі важкої гіпокаліємії або якщо стан пацієнта погіршується. Внутрішньовенне введення калію має проводитись під суворим медичним наглядом, оскільки швидке введення калію може призвести до серйозних порушень серцевого ритму.
2. Лікування основної причини:
• Якщо гіпокаліємія спричинена захворюванням, таким як ниркова недостатність, гіпоальдостеронізм чи метаболічний ацидоз, лікування буде направлено на корекцію цих станів.
3. Корекція кислотно-лужного балансу:
• У разі алкалозу або ацидозу буде проведено відповідну корекцію кислотно-лужного балансу, наприклад, введення буферних розчинів.
4. Медикаментозне лікування:
• В деяких випадках можуть бути застосовані інші медикаменти, зокрема спіронолактон або інші калійзберігаючі діуретики, що допомагають утримувати калій в організмі.

Профілактика гіпокаліємії

1. Правильне харчування:
• Включення в раціон продуктів, багатих калієм, таких як банани, картопля, шпинат, авокадо, помідори, йогурти та інші продукти.
2. Корекція медикаментозного лікування:
• Якщо ви

приймаєте ліки, що можуть знижувати рівень калію (діуретики, проносні засоби), необхідно обговорити з лікарем можливість корекції лікування.

1. Контроль за захворюваннями, що можуть спричинити гіпокаліємію:
• Лікування хронічних захворювань, таких як гіпертонія, серцеві захворювання або захворювання нирок, що можуть сприяти розвитку гіпокаліємії.
2. Регулярний моніторинг рівня калію:
• Пацієнти, які приймають діуретики або інші препарати, що можуть знижувати рівень калію, повинні регулярно перевіряти рівень калію в крові.