вул. Гетьмана Мазепи, 25, Хмельницький

вул. Гетьмана Мазепи, 25, Хмельницький

Гіперкаліємія (високий рівень калію)

24 січня 2025

Гіперкаліємія — це стан, при якому рівень калію в крові перевищує норму. Зазвичай рівень калію в крові має становити 3,5–5,0 ммоль/л. Калій є важливим електролітом, який відіграє критичну роль у функціонуванні серцево-судинної, нервової та м'язової систем. Підвищений рівень калію в крові може спричинити серйозні порушення, включаючи небезпечні для життя аритмії серця.

Причини гіперкаліємії

  1. Порушення виведення калію через нирки:
    • Хронічна ниркова недостатність: При порушенні функції нирок вони не можуть ефективно виводити калій із організму, що може призвести до його накопичення в крові.
    • Гостра ниркова недостатність: Порушення функції нирок через гострі стани, такі як інфекції, травми або обструкція, може призвести до зниження здатності до виведення калію.
  2. Медикаменти:
    • Діуретики калійзберігаючого типу (наприклад, спіронолактон, амілорид) можуть призвести до затримки калію в організмі.
    • Інгібітори ангіотензин-перетворювального ферменту (АПФ) і блокатори ангіотензинових рецепторів (АРБ) можуть впливати на рівень калію в крові, знижуючи його виведення.
    • Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) можуть впливати на ниркову функцію, що сприяє накопиченню калію.
  3. Гормональні порушення:
    • Гіпоальдостеронізм: Недостатнє вироблення альдостерону, гормону, який сприяє виведенню калію через нирки, може призвести до гіперкаліємії.
    • Надниркові порушення: Проблеми з наднирковими залозами, такі як хвороба Аддісона, можуть викликати підвищення рівня калію.
  4. Порушення кислотно-лужного балансу:
    • Метаболічний ацидоз (зниження pH крові) може спричиняти виведення калію з клітин в кров, що веде до підвищення його рівня.
  5. Травми та хірургічні втручання:
    • При великих травмах, опіках або після хірургічних операцій калій може вивільнятись із клітин у кров через пошкодження тканин.
  6. Інші причини:
    • Інфекційні захворювання або сепсис можуть сприяти змінам у рівні калію в крові.
    • Переливання крові або порушення роботи серця, що призводить до гемолізу (розпаду еритроцитів), можуть вивільняти калій з клітин у кров.
    • Споживання великої кількості калію через добавки або їжу, багату калієм, може призвести до підвищення рівня калію в організмі, особливо в умовах порушення функції нирок.

Симптоми гіперкаліємії

  1. Серцево-судинні симптоми:
    • Порушення серцевого ритму — це найсерйозніший симптом, що виникає при гіперкаліємії. Може розвиватися аритмія (особливо типу життєво небезпечні шлуночкові аритмії).
    • Брадикардія (уповільнений серцевий ритм) або тахікардія (прискорений серцевий ритм).
    • Електрокардіографічні зміни (на ЕКГ можуть з'являтися характерні зміни, такі як загострення Т-хвиль, подовження інтервалу QRS або навіть повна блокада серця).
  2. Неврологічні симптоми:
    • М’язова слабкість або параліч, особливо в нижніх кінцівках.
    • Тремор (тремтіння).
    • Порушення чутливості (поколювання або оніміння).
    • Сплутаність свідомості або навіть кома при тяжкій гіперкаліємії.
  3. М’язові симптоми:
    • Судоми або відчуття «тяжкості» в м’язах.
    • М’язові болі, слабкість, що може ускладнювати рух.
  4. Загальні симптоми:
    • Нудота, іноді блювання.
    • Слабкість, втомлюваність.
    • Запаморочення, особливо при зміні положення тіла.

Коли звертатись до лікаря

Звертатися до лікаря потрібно негайно, якщо ви помічаєте такі симптоми:

  • Порушення серцевого ритму або відчуття перебоїв у серці.
  • М’язова слабкість або параліч.
  • Сплутаність свідомості або запаморочення.
  • Нудота, блювання, судоми.
  • Якщо у вас є історія захворювань нирок, серцево-судинних захворювань, або ви приймаєте препарати, які можуть спричинити гіперкаліємію.

Діагностика гіперкаліємії

  1. Аналізи крові:
    • Рівень калію в крові — основний тест для діагностики гіперкаліємії. Зазвичай рівень калію понад 5,0 ммоль/л вказує на гіперкаліємію.
    • Креатинін та сечовина — для оцінки функції нирок, оскільки погана функція нирок є однією з основних причин цього стану.
    • Аналіз на гормони (наприклад, альдостерон, ренін) для оцінки можливих гормональних порушень, що можуть спричинити підвищення калію.
  2. Електрокардіографія (ЕКГ):
    • Для виявлення змін у серцевому ритмі, характерних для гіперкаліємії (загострення Т-хвиль, подовження інтервалу QRS, аритмії).
  3. Інші дослідження:
    • Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (особливо для виявлення захворювань нирок).
    • Тест на кислотно-лужний баланс для визначення метаболічного ацидозу або інших порушень.

Лікування гіперкаліємії

  1. Корекція рівня калію в крові:
    • Виведення калію:
      • Призначення діуретиків (наприклад, фуросемід), які сприяють виведенню калію через сечу.
      • Внутрішньовенне введення кальцію для зменшення ефекту високого калію на серце (не знижує рівень калію в крові, але зменшує його токсичність).
      • Глюкоза та інсулін — інсулін допомагає перемістити калій з крові в клітини, що тимчасово знижує рівень калію в крові.
      • Соди або натрію бикарбонат — можуть бути застосовані при метаболічному ацидозі, допомагаючи знизити рівень калію.
  2. Лікування основної причини:
    • Якщо гіперкаліємія спричинена нирковою недостатністю, проводиться лікування, спрямоване на підтримку функції нирок (наприклад, гемодіаліз).
    • Якщо гіперкаліємія зумовлена гормональними порушеннями, наприклад, гіпо

альдостеронізмом, лікування буде включати відповідну гормональну терапію.

  1. Переливання або активоване вугілля (для виведення калію через шлунково-кишковий тракт) у разі отруєнь або передозування калієвими добавками.

Профілактика гіперкаліємії

  1. Моніторинг рівня калію:
    • Пацієнти, що приймають ліки, які можуть впливати на рівень калію, повинні регулярно перевіряти рівень калію в крові.
  2. Корекція харчування:
    • Обмеження споживання продуктів, багатих калієм (банани, апельсини, картопля, томати), у разі наявності порушень виведення калію через нирки.
  3. Лікування основних захворювань:
    • Своєчасне лікування хронічних захворювань нирок, серцево-судинних захворювань або гормональних порушень, що можуть призвести до гіперкаліємії.
  4. Уникнення прийому калієвих добавок без рекомендації лікаря.