24 січня 2025
Екстрасистолія — це порушення серцевого ритму, при якому серце скорочується додатково, поза звичайним ритмом. Ці додаткові скорочення можуть виникати як у передсердях, так і в шлуночках. Зазвичай екстрасистоли не є серйозною загрозою для життя, але вони можуть бути симптомом інших серцевих або позасерцевих захворювань, а також можуть викликати неприємні відчуття.
Причини виникнення екстрасистолії
Екстрасистолія може виникнути з різних причин:
- Фізіологічні причини:
- Стрес: Психоемоційне напруження може викликати порушення серцевого ритму.
- Фізичне навантаження: Інтенсивні фізичні вправи можуть тимчасово спровокувати екстрасистолії.
- Алкоголь: Надмірне споживання алкоголю може сприяти виникненню екстрасистолії.
- Кофеїн: Вживання великих кількостей кофеїну може викликати екстрасистолії.
- Захворювання серця:
- Ішемічна хвороба серця (ІХС): Недостатнє кровопостачання серцевого м'яза може порушити нормальну діяльність серця і викликати екстрасистоли.
- Серцева недостатність: Порушення функції серця може призвести до виникнення додаткових скорочень.
- Міокардит: Запалення серцевого м'яза може спричинити порушення ритму.
- Кардіоміопатія: Зміни в серцевому м'язі, що виникають внаслідок захворювань, можуть призвести до екстрасистолій.
- Вади серця: Наприклад, порушення клапанів серця можуть спричиняти ненормальний ритм.
- Електролітні порушення:
- Низький рівень калію, магнію чи кальцію в крові може порушити електричну активність серця і спричинити екстрасистоли.
- Неврологічні та ендокринні розлади:
- Гіпертиреоз (підвищена активність щитовидної залози) може впливати на серцевий ритм.
- Стресові стани та неврологічні порушення також можуть призводити до виникнення екстрасистолій.
- Лікарські препарати:
- Деякі медикаменти, особливо препарати для лікування серцевих захворювань (наприклад, бета-блокатори або антиаритмічні препарати), можуть викликати екстрасистолії.
- Порушення сну:
- Обструктивне апное під час сну або інші розлади сну можуть бути причиною екстрасистолій.
Симптоми екстрасистолії
У багатьох випадках екстрасистолія протікає без симптомів і виявляється лише при кардіологічному обстеженні. Однак, у деяких людей цей стан може супроводжуватися такими симптомами:
- Переривчастий пульс:
- Відчуття "перерв" в серцебитті, коли серце, здається, робить додаткове скорочення або "прапорце" між нормальними ударами.
- Трепетання або пульсація в грудях:
- Відчуття сильного пульсу або "тремтіння" в серці, яке виникає через додаткові скорочення.
- Запаморочення або легка слабкість:
- Екстрасистолії можуть впливати на нормальний кровообіг, що може призвести до запаморочення або почуття загальної слабкості.
- Біль у грудях:
- Хоча біль у грудях рідко пов'язаний з екстрасистолією, деякі пацієнти можуть відчувати незначний дискомфорт або навіть біль через порушення серцевого ритму.
- Тривога або нервозність:
- Порушення серцевого ритму може викликати тривогу, особливо коли пацієнт не розуміє причину своїх симптомів.
Коли звертатися до лікаря?
Звертатися до лікаря слід, якщо:
- Відчуваєте часті або інтенсивні екстрасистоли.
- З'являються інші симптоми, такі як біль у грудях, запаморочення, втрата свідомості, утруднене дихання або задишка.
- Зростає тривога або нервозність через серцеві порушення.
- Екстрасистоли супроводжуються порушенням ритму серця, яке не проходить або погіршується.
Діагностика екстрасистолії
- Електрокардіограма (ЕКГ):
- Це основний метод діагностики екстрасистолії. ЕКГ дозволяє виявити передчасні скорочення серця та їх характер (передсердні чи шлуночкові екстрасистоли).
- Холтерівське моніторування:
- Тривале моніторування серцевого ритму (24-48 годин) для виявлення екстрасистолій, які можуть бути непостійними або проявлятися під час фізичного навантаження або сну.
- Ехокардіографія:
- Ультразвукове дослідження серця дозволяє оцінити його структуру та функціонування, а також виявити можливі органічні порушення, що можуть бути причиною екстрасистолії.
- Аналізи крові:
- Для перевірки рівня електролітів (калію, кальцію, магнію), гормонів щитовидної залози, а також для виявлення можливих інфекцій або запальних процесів.
- Тест на фізичне навантаження:
- Для виявлення аритмій, які можуть виникати під час фізичних навантажень.
Лікування екстрасистолії
Лікування залежить від причин виникнення екстрасистолії, її частоти та інтенсивності, а також наявності симптомів:
- Безсимптомні екстрасистоли:
- Якщо екстрасистолія не викликає симптомів і не пов'язана з серйозними серцевими захворюваннями, часто не потрібне лікування. Важливо тільки регулярно моніторити стан.
- Медикаментозне лікування:
- Антиаритмічні препарати: Якщо екстрасистоли викликають дискомфорт, лікар може призначити препарати, такі як β-блокатори або антиаритмічні засоби для контролю ритму.
- Корекція електролітного балансу: Якщо екстрасистолія пов'язана з дефіцитом калію чи інших електролітів, лікар може призначити відповідні препарати.
- Лікування основних захворювань:
- Якщо екстрасистолія виникає через інші серцеві захворювання (ІХС, кардіоміопатії), лікування цих захворювань може сприяти зменшенню частоти екстрасистолій.
- Постановка кардіостимулятора:
- У випадках, коли екстрасистоли серйозно порушують ритм серця або не піддаються медикаментозному лікуванню, може бути показана установка кардіостимулятора.
- Лікування стресу та психоемоційних порушень:
- Якщо екстрасистолія виникає через стрес або тривогу, допоможуть методи релаксації, психотерапія, а також, при необхідності, медикаменти для контролю стресу.
Профілактика екстрасистолії
- Здоровий спосіб життя:
- Регулярна фізична активність, збалансоване харчування та уникання шкідливих звичок, таких як куріння та надмірне вживання алкоголю, допомагають знижувати ризик виникнення екстрасистолій.
- Контроль за стресом:
- Техніки релаксації, йога, медитація можуть допомогти в зниженні рівня стресу, що є однією з причин екстрасистолії.
- Регулярні медичні огляди:
- Раннє виявлення серцевих захворювань та моніторинг серцевого ритму допомагають своєчасно діагностувати та лікувати екстрасистолії.
Екстрасистолія — це досить поширене порушення серцевого ритму, яке у більшості випадків не є небезпечним, але вимагає уваги та моніторингу. Важливо звертатися до лікаря для точної діагностики та корекції лікування, особливо у випадку наявності супутніх симптомів чи захворювань.
