Дисеміноване внутрішньосудинне згортання

ДВС-синдром — це серйозний патологічний стан, який характеризується надмірною активацією системи згортання крові у судинному руслі. Це призводить до утворення численних мікротромбів у капілярах та дрібних судинах, що викликає порушення кровопостачання органів і тканин. Одночасно відбувається виснаження факторів згортання і тромбоцитів, що спричиняє підвищену кровоточивість.

Причини виникнення ДВС-синдрому

1. Інфекції:

• Сепсис:
• Бактеріальні інфекції (часто Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Neisseria meningitidis).
• Вірусні інфекції:
• COVID-19, вірус Ебола, гепатити.
• Грибкові або паразитарні інфекції:
• Малярія, кандидоз.

2. Акушерські ускладнення:

• Передчасне відшарування плаценти.
• Амніотична емболія (потрапляння навколоплідних вод у кров).
• Смерть плода в утробі.
• Тяжкий перебіг прееклампсії чи еклампсії.

3. Онкологічні захворювання:

• Гострий промієлоцитарний лейкоз.
• Метастази пухлин у різні органи.

4. Травми та хірургічні втручання:

• Великі травми, опіки.
• Хірургічні операції (особливо тривалі та складні).

5. Алергічні та імунні реакції:

• Анафілактичний шок.
• Аутоімунні захворювання (системний червоний вовчак).

6. Інші стани:

• Гемотрансфузійні ускладнення (несумісне переливання крові).
• Масивний некроз тканин (панкреатит, ішемія).
• Укуси отруйних тварин (змій, павуків).

Стадії ДВС-синдрому

1. Гіперкоагуляція:
• Надмірне утворення тромбів у мікроциркуляторному руслі.
2. Гіпокоагуляція:
• Виснаження тромбоцитів та факторів згортання через масове тромбоутворення.
3. Кровоточивість:
• Розвиток спонтанних кровотеч через виснаження системи згортання.
4. Відновлення (або незворотні зміни):
• Якщо лікування не проведене вчасно, можливий розвиток незворотних змін у тканинах і органах.

Симптоми ДВС-синдрому

1. Ранні симптоми (гіперкоагуляція):

• Порушення мікроциркуляції:
• Збліднення шкіри, охолодження кінцівок.
• Мікроінфаркти в органах.

2. Прогресування (гіпокоагуляція):

• Кровоточивість:
• Носові, ясенні кровотечі.
• Гематурія (кров у сечі).
• Крововиливи у шкіру (петехії, екхімози).
• Маткові або шлунково-кишкові кровотечі.
• Органна дисфункція:
• Гостра ниркова недостатність.
• Респіраторний дистрес-синдром (утруднене дихання).
• Порушення свідомості (через ураження мозку).

3. Тяжка стадія (некомпенсований стан):

• Масивні кровотечі з внутрішніх органів.
• Шок, поліорганна недостатність.

Коли звертатися до лікаря?

• Ознаки кровотечі без очевидних причин.
• Наявність множинних синців, петехій.
• Раптова задишка, зниження артеріального тиску.
• Висока температура тіла на фоні сепсису чи інфекцій.
• Різке погіршення стану після травми, операції чи пологів.

Діагностика ДВС-синдрому

1. Клінічний аналіз крові:
• Зниження тромбоцитів (тромбоцитопенія).
• Ознаки анемії (через кровотечі).
2. Коагулограма:
• Подовження протромбінового часу (ПТЧ).
• Підвищення активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ).
• Зниження рівня фібриногену.
3. D-димери:
• Високий рівень (показник утворення та розпаду тромбів).
4. Антитромбін III:
• Знижений рівень.
5. Лабораторні маркери гемолізу:
• Лактатдегідрогеназа (ЛДГ), вільний гемоглобін.
6. Додаткові дослідження:
• Аналіз сечі (наявність крові).
• Газовий аналіз крові (для оцінки кисневого статусу організму).

Лікування ДВС-синдрому

ДВС-синдром — це невідкладний стан, який потребує комплексного підходу.

1. Лікування основного захворювання:

• Усунення причини (сепсис, крововтрата, травма).
• Антибіотики при інфекціях.
• Видалення джерела тканинного тромбопластину (мертві тканини, плацента).

2. Підтримка згортальної системи крові:

• Переливання компонентів крові:
• Свіжозаморожена плазма (для відновлення факторів згортання).
• Концентрат тромбоцитів (при тромбоцитопенії).
• Фібриноген:
• Вводиться при критично низькому рівні.
• Антитромбін III:
• Для відновлення антикоагулянтного балансу.

3. Профілактика тромбозів:

• Гепарин (у низьких дозах):
• Для запобігання мікротромбозам (на ранніх стадіях).

4. Симптоматичне лікування:

• Інфузійна терапія для корекції шоку (розчини, колоїди).
• Киснева терапія або штучна вентиляція легень (при дихальній недостатності).
• Ліки для підтримки артеріального тиску (вазопресори).

Профілактика ДВС-синдрому

1. Своєчасне лікування інфекцій:
• Особливо сепсису та важких бактеріальних інфекцій.
2. Контроль стану пацієнта:
• У реанімаційних відділеннях після операцій, пологів, травм.
3. Зниження ризику тромбозів:
• Профілактичне застосування гепарину у групах ризику.
4. Своєчасне виявлення акушерських ускладнень:
• Регулярні обстеження під час вагітності.

Ускладнення ДВС-синдрому

1. Поліорганна недостатність:
• Ураження нирок, легень, серця, мозку через порушення кровопостачання.
2. Шок:
• Геморагічний або септичний.
3. Масивні кровотечі:
• Можуть призвести до летального наслідку.
4. Некрози тканин:
• Через тромбози в мікроциркуляції.

ДВС-синдром — це небезпечний стан, який вимагає негайного медичного втручання. Своєчасне діагностування, швидке усунення причини та підтримка організму є ключовими для успішного лікування. Люди з підвищеним ризиком розвитку ДВС-синдрому (сепсис, вагітність, травми) повинні перебувати під ретельним медичним наглядом.