Дисфонія

Дисфонія — це медичний термін, що позначає порушення голосу, яке характеризується змінами якості, висоти або сили голосу. Це може включати охриплість, хрипоту, слабкість голосу або втрату здатності говорити зовсім. Дисфонія може виникати через різні фактори, які впливають на голосові зв'язки або нерви, що контролюють голосову функцію.

Причини дисфонії:

1. Інфекції верхніх дихальних шляхів:
• Застуди, грип, фарингіти, ларингіти, тонзиліти можуть спричинити запалення або набряк голосових зв'язок, що призводить до змін голосу.
2. Перевантаження голосових зв'язок:
• Гучне або тривале говоріння, крик, спів чи інші навантаження на голосові зв'язки можуть призвести до тимчасових або постійних порушень голосу.
3. Пошкодження голосових зв'язок:
• Травми або оперативні втручання на горлі чи голосових зв'язках можуть порушити нормальну функцію голосу.
4. Герметичні захворювання та пухлини:
• Дисфонія може бути ознакою наявності пухлин або доброякісних новоутворень на голосових зв'язках, таких як поліпи або вузли.
5. Неврологічні захворювання:
• Порушення в роботі нервів, що контролюють голосові зв'язки (наприклад, при інсульті, хворобі Паркінсона, враженні блукаючого нерва), можуть призвести до дисфонії.
6. Алергії та подразники:
• Алергічні реакції, куріння, вдихання токсичних чи хімічних речовин можуть спричиняти хронічне запалення або подразнення голосових зв'язок.
7. Гормональні зміни:
• У жінок зміни в гормональному фоні (наприклад, під час менопаузи) можуть спричиняти зміни в голосі.
8. Психологічні або емоційні фактори:
• Стрес, депресія або тривога можуть впливати на голос, викликаючи його ослаблення або інші порушення.

Симптоми дисфонії:

1. Охриплість або хрипота:
• Голос стає менш чітким, може звучати хрипко, низько або мляво.
2. Зміни висоти голосу:
• Може знижуватися або підвищуватися висота голосу, він може ставати нерівним.
3. Слабкість голосу:
• Втрата сили голосу, коли він стає тихим, важким для вимови.
4. Втома голосу:
• Потрібно більше зусиль для того, щоб говорити або голос швидко втомлюється при тривалій розмові.
5. Біль або дискомфорт при розмові:
• Часто дисфонія супроводжується болем або відчуттям сухості в горлі, особливо після довгого говоріння.
6. Втрата голосу:
• У важких випадках може бути тимчасова або часткова втрата голосу.

Коли звертатися до лікаря:

• Якщо дисфонія триває більше 2 тижнів і не проходить, навіть після лікування інфекцій.
• Якщо зміни голосу супроводжуються болем у горлі, кашлем, труднощами при ковтанні або підвищеною температурою.
• Якщо є симптоми, які можуть вказувати на серйозні захворювання (наприклад, пухлини горла чи рак), такі як значні зміни голосу, тривала охриплість, відчуття стороннього тіла в горлі, затруднене дихання.
• Якщо голосові порушення виникли після травми горла або операції.
• Якщо виникли труднощі з диханням або ковтанням, пов'язані з порушенням голосу.

Діагностика дисфонії:

1. Медичний огляд:
• Лікар проводить огляд горла та голосових зв'язок за допомогою ларингоскопії або іншого інструментального дослідження.
2. Ларингоскопія:
• Це процедура, при якій лікар використовує спеціальний інструмент для огляду гортані та голосових зв'язок, щоб оцінити їх стан.
3. Аналізи крові та інші тести:
• Можуть бути призначені аналізи на виявлення інфекцій, алергій, чи на інші проблеми зі здоров'ям.
4. Ультразвукове дослідження:
• Якщо є підозра на новоутворення, лікар може порекомендувати УЗД горла чи голосових зв'язок.
5. Комп'ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ):
• Ці дослідження можуть бути необхідні для виявлення пухлин або аномалій в області гортані.

Лікування дисфонії:

1. Медикаментозне лікування:
• Лікування залежить від причини дисфонії. Для інфекцій можуть бути призначені антибіотики або противірусні препарати, для алергій — антигістамінні засоби. Протизапальні препарати допомагають зняти запалення голосових зв'язок.
2. Голосова терапія:
• Фонопед (спеціаліст, який займається лікуванням голосових порушень) може призначити вправи для відновлення нормальної функції голосових зв'язок.
3. Відпочинок для голосу:
• Важливо дати голосовим зв'язкам час для відновлення, уникати перевантаження голосу та шумного говоріння.
4. Зволоження горла:
• Полоскання горла, пиття теплої води, зволоження повітря можуть допомогти заспокоїти сухість і роздратування в горлі.
5. Хірургічне лікування:
• У випадку пухлин або серйозних змін голосових зв'язок може бути необхідна операція, зокрема видалення новоутворення.
6. Корекція неврологічних проблем:
• Якщо дисфонія пов'язана з неврологічними розладами, може бути призначено лікування для відновлення функцій нервів, що керують голосом.

Профілактика дисфонії:

1. Правильна техніка голосового навантаження:
• Використання правильної техніки голосу при тривалому говорінні або співі допомагає знизити навантаження на голосові зв'язки.
2. Збереження гідратації:
• Регулярне пиття води допомагає зберегти голосові зв'язки зволоженими та зменшує їх подразнення.
3. Уникання надмірного голосового навантаження:
• Уникати кричання, довгих розмов, особливо в шумних умовах.
4. Лікування інфекцій на ранній стадії:
• Вчасне лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів, які можуть вплинути на голосові зв'язки.
5. Уникання шкідливих звичок:
• Куріння та вживання алкоголю можуть погіршити стан голосових зв'язок, тому їх краще уникати.

Дисфонія може бути тимчасовим або хронічним станом, тому важливо правильно діагностувати її причини та вибрати відповідне лікування.